Нічого, все це вилікує смерть.
ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.
Л. Костенко
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.
Л. Костенко
І Ліна Костенко туди ж (ти зрозуміла натяк, так))
я ж казала, що в мене нездоровий перегиб у бік Танатоса?
Я поступово розумію, що у мене, здається, теж, - у бік білявого Танатоса у чорному оксамиті. Це... це якийсь жах ><
це мине)
а взагалі це теж потрібно. я от ніколи не фанатіла, може, якісь фарби в житті пройшли повз
вибачаюсь за мою українську, давно не практикувалась не на учбові теми
Поступово приходжу до думки, що це, певно, один з найсильніших архетипів. Б'є завжди (або майже завжди) просто в ціль)
Я фанатію постійно (і це помітно, чи не так?), тому... Тому мені вже час спати. Бо, коли я знов піду передивлятися, як той білявий співає з молодим кронпринцом Die schatten werden länger - моє нещасне серце остаточно не витримає %)
А мені так подобається це спілкування державною, так би мовити, мовою (тавтологія детектед)). Доброї ночі.)
Я і книгу про укераїнського самашедшого прочитала вже, все ніяк відгук не напишу.
пиши)))